Я і раніше помічала, що сусіди ніколи не викидають морквяне бадилля зі своїх грядок, а акуратно обрізають. А в цьому році стали просити ще й моє.
В цьому році я не зможу зібрати урожай моркви, оскільки на цей час у нас запланована подорож. Цим питанням займеться свекруха, яка зголосилася допомогти зі збором урожаю, поки нас не буде, і заодно догляне за дачею.
Звичайно, мені стало цікаво, чому вони так цікавляться не тільки власним бадиллям, але і моїм.
Мені згадалося моє дитинство, а саме час, проведений у бабусі. Коли я приїжджала до неї на канікули, то вона обов’язково сушила порізану скибочками моркву і буряк. Робила бабуся це на деку в печі. Спочатку мила овочі, очищала від шкірки, а після тоненько нарізала.
Сушений буряк використовувалася для приготування квасу, а ще ми його їли замість цукерок. А ось з морквою бабуля заварювала дивовижний чай: просто брала невелику жменю сушеної моркви і відправляла в чайник.
Я не могла зрозуміти, як у бабусі зі звичайної моркви виходив такий ароматний чай з насиченим смаком, в який потім додавалися молоко і цукор. Як згадаю … Ще до такого чаю бабуся пекла коржі. Це було справжнє свято для мене! Потрібно буде теж приготувати такий чай.
— Я свекрусі скажу, щоб вона вам віддала бадилля після того, як викопає морквину. Тільки для чого вона вам?
— Як для чого? — здивувалися сусіди моєму запитанню.
— Ми вже кілька років сушимо і заварюємо, як чай. У такому напої дуже багато корисних речовин, які покращують зір, роблять голову ясною. Одна користь від морквяного бадилля!
Ось що мені розповіла літня пара.
Я вирішила теж спробувати цей напій і зірвала кілька пучків. Тепер висять на веранді, сушаться.
