Щоосені читаю одні й ті самі запитання в коментарях: що таке залізний купорос, що таке мідний купорос, чим вони відрізняються. Осіння обробка саду від хвороб і шкідників у багатьох зводиться до одного розчину, яким поливають усе підряд — від кори до пристовбурного кола. Я так робив у перший рік роботи з садом і отримав розчарування замість результату.
Такий опік кори — типовий результат занадто міцного розчину, використаного не за призначенням.
Купити будь-який купорос і розвести його «на око» — погана ідея, адже у цих двох препаратів зовсім різні завдання. Якщо переплутати залізний і мідний купорос, сад може втратити час, гроші і цілий сезон росту дерева.
Розповім на своєму досвіді, чим кожен із них корисний, яка між ними різниця і як вибрати без зайвих запитань, щоб осіння обробка саду від хвороб і шкідників пройшла з користю, а не просто «для галочки».
Залізний купорос: прибираю мох і лишайник із кори
Залізний купорос — це засіб для профілактичної обробки кори. Він допомагає прибрати мох і лишайник, зняти наліт із гілок після сезону і не дає спорам грибів закріпитися на дереві.
Для обробки саду залізним купоросом восени я розводжу 300 г речовини у 10 л гарячої води, приблизно 70 градусів. Якщо кора виглядає підозріло, беру вже 500 г на те саме відро — розчин виходить міцнішим.
Минулого сезону я обробив стару яблуню з потемнілою корою такою концентрацією, і вже через місяць кора посвітлішала, а мох на нижніх гілках зник повністю.
На молодих саджанцях підвищену концентрацію не використовую, бо кора в них тонша і може постраждати від занадто міцного розчину.
Працювати з розчином краще в суху безвітряну погоду, інакше дощ змиє частину засобу, не давши йому нормально подіяти. Залізний купорос добре працює по поверхні, але рани після обрізки ним не лікують. Тут уже потрібен мідний купорос.
Мідний купорос, бордоська рідина і карбамід: кому що підходить
Мідний купорос я беру тоді, коли дерево недавно обрізане або на корі видно тріщини.
Розчин із 100 г на 5 л води допомагає обробити рани і водночас прибрати наліт зі свіжих зрізів. На молоде дерево до шести років вистачає 2 л розчину, а на дорослу грушу чи яблуню може піти вже ціле відро.
Для серйозніших випадків готую бордоську рідину: 100 г мідного купоросу розводжу в половині відра води, окремо в 5 л води гашу 150 г вапна, а потім повільно з’єдную обидва розчини, вливаючи купорос у вапно, а не навпаки.
Хто не хоче возитися з пропорціями, може взяти готовий препарат на основі хлорокису міді й використати його за інструкцією на упаковці. Ефект схожий, хоча обійдеться дорожче.
Окремо скажу про карбамід. У коментарях до однієї статті я зустрічав сумніви: чи не спровокує він ріст пагонів восени, адже так нас ще батьки вчили.
Спровокує, якщо розвести його в серпні, коли сокорух ще активний. А якщо обробляти дерева карбамідом восени наприкінці жовтня або на початку листопада, пагони вже не підуть у ріст, зате дерево отримає азот до весни.
Пів кілограма карбаміду на відро води — робоча пропорція і для стовбура, і для пристовбурного кола.
Причина 1 і 2: концентрація вирішує більше, ніж вибір препарату
Термін «викорінююча обробка саду» лякає новачків сильніше, ніж мав би. Насправді це просто міцніший розчин, який застосовують не для профілактики, а тоді, коли на дереві вже видно явні проблеми з корою.
Різниця в цифрах суттєва: профілактична доза залізного купоросу — 300 г на відро, а викорінююча — вже 500 г. У мідного купоросу крок теж відчутний: концентрація зростає майже втричі порівняно зі звичайним розчином для здорового дерева.
Розводити викорінюючу концентрацію на здоровому дереві немає сенсу. Кора отримає стрес без жодної користі, а врожай наступного року може постраждати.
Одного разу я переплутав пропорції і облив молоду сливу розчином, розрахованим на доросле дерево з явними проблемами на корі. Кора на кількох гілках потемніла, а навесні довелося вирізати кілька підсохлих пагонів. Відтоді я завжди спочатку дивлюся на стан кори, а вже потім вибираю концентрацію, а не навпаки.
Уважний підхід до дозування і є тією самою осінньою обробкою саду від хвороб і шкідників, яка дає результат, а не розчарування.
Причина 3: пристовбурне коло і грядки під ударом не менше, ніж крона
Крону обробляють майже всі, а про пристовбурне коло забувають найчастіше.
А тим часом саме там зимують личинки і спори, які навесні знову піднімуться на гілки. Тим самим розчином залізного купоросу або карбаміду я проливаю землю навколо стовбура на відстань витягнутої руки від штамба. Це і є обробка пристовбурних кіл восени.
Виноград обробляю окремо: лозу і пристовбурну смугу — сумішшю карбаміду та залізного купоросу, а навесні вже мідним купоросом проводжу «блакитне» обприскування по бруньках.
Грядки після томатів і огірків теж проливаю розчином мідного купоросу. Ґрунт після цих культур часто стає джерелом проблем для наступного сезону.
Якщо зібрати всі три причини вибору разом, виходить просте і зрозуміле правило: залізний купорос — для кори, моху й лишайників, мідний купорос — для ран і профілактики на кісточкових культурах, а концентрація разом із зоною обробки вирішує кінцевий результат навіть більше, ніж сам препарат.
