Сусідка вирішила, що я повинна водити її дітей в дитячий сад

Своєю статтею я хочу порадитися, та й просто, виговоритися.

У нашому будинку живе сім’я, яка виховує трьох синів. Хлопчикам шість, три і один рік. Так як всі сусіди добре один з одним спілкуються, стало відомо, що пара планує ще одного малюка. Моя сусідка дуже добра і позитивна людина. Відомий вислів «я літаю, я в раю» якраз про таких людей, як вона.

У нас з нею дружні стосунки. Але є одне але”. Її дітей відводять в дитячий сад наші спільні сусіди, з її ініціативи. Спочатку діток водила одна сусідка, потім інша. А коли остання народила, то дітей почав відводити чоловік жінки, що народила. Всі дітки ходять в один садок. Іноді щастить сусідці по тамбуру. Свої прохання вона пояснює тим, що їй важко всіх дітей зібрати і вийти. Коли мій чоловік працював на іншій посаді, він сам водив нашу дочку в сад і теж потрапив до списку тих, кому набридала наша сусідка. Тепер тільки у мене є можливість відводити дочку в дитячий сад.

Моя сусідка вже не один раз намагалася відправити своїх дітей в садок зі мною. Вона, в основному, відправляє повідомлення на телефон. Але, у зв’язку з обставинами, що склалися (хворіла донька, пізно звернула увагу на повідомлення) мені так і не довелося взяти на себе таку відповідальність, так як моя сусідка швидко знаходила мені заміну. Нещодавно стало відомо, що моя дочка і її середній син будуть ходити в одну групу, що дуже її обрадувало, і вона завжди намагається мені про це нагадати. Її обнадіює той факт, що дітей може водити хтось із нас двох, якщо в іншого з’являться невідкладні справи. А я прекрасно розумію, що це мені доведеться займатися дітьми.

Поки її дітей водять або вона, або хтось із сусідів. Я, наприклад, не можу навіть уявити, як вона буде вести всіх дітей в садок. На ній буде четверо діток: моя дочка, двоє її старших синів і маленька дитина в колясці. За руку вона їх всіх тримати не зможе, а по дорозі в сад необхідно два рази перейти дорогу. Тому я не зможу відпустити з нею свою дитину і це мені доведеться водити її дітей в садок. Я, чесно зізнаюся, не належу до тих жінок, які із задоволенням доглядають чужих дітей. Через те, що я не хочу допомагати своїй сусідці, відчуваю себе погано, мене гризе почуття провини.

Хочу знайти правильні слова, щоб вона не образилася, що я не хочу їй допомагати. Адже ми живемо в одному будинку, і наші діти дружать.

Хотілося б дізнатися Вашу думку.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Завантаження...