Багато років я вирощував огірки традиційним способом – на звичайних грядках. Рослини розповзалися по землі, займаючи значний простір. Ліани перепліталися, а пошук дозрілих плодів перетворювався на справжнє випробування. Після розмови з досвідченою дачницею я дізнався спосіб робити грядки для огірків нагору, використовуючи те, що є під рукою. Результат перевершив мої очікування – на маленькому клаптику землі став збирати вдвічі більше огірків.
Головний плюс такої системи в тому, що всі потрібні речі знайдуться у будь-якій сараї. Немає потреби придбати дорогі готові системи або шукати спеціальні матеріали. Все необхідне знайдеться у господарстві чи будівельному магазині.
Що потрібно для створення вертикального городу
Беру міцну металеву трубу товщиною 4 сантиметри та довжиною два з половиною метри. Вкопую її на глибину 70 сантиметрів та заливаю бетоном – одна частина цементу на три частини піску. Така опора не ворухнеться навіть у бурю. Коли бетон застиг, конструкція стоїть як влита. З боків ставлю труби із пластику товщиною 2 сантиметри. Шість штук завдовжки по 2 метри утворюють каркас майбутнього вертикального городу. Важливий момент – труби повинні бути новими, без тріщин та пошкоджень. З’єдную їх з центральною опорою за допомогою кріплення з пластикової п’ятилітрової пляшки. Попередньо роблю в ній отвори для фіксації труб.
Для створення опорної сітки натягую між стійками міцний шпагат завтовшки 2 міліметри. Таке плетіння дозволяє рівномірно розподілити масу пагонів з плодами. На формування одного ярусу витрачається 12 метрів шпагату. Роблю чотири яруси з проміжком 40 сантиметрів.
Для захисту рослин від заморозків та вітру застосовую спанбонд щільністю 42 г/м². Закріплюю його вільно, залишаючи запас для провітрювання. При температурі вище 25 градусів покривний матеріал знімаю повністю. Насамкінець прокладаю полив — звичайний шланг з дірочками розміром у міліметр. Кладу його зверху, щоб вода поступово стікала по всіх рослинах. Каркас готовий, тепер візьмемося посадкою.
Як садити та підв’язувати огірки
Землю готую заздалегідь, за два тижні. На метр грядки кладу відро перегною та півсклянки добрив. Саджаю шість рослин навколо опори, кожна за півметра від центру — так огіркам вистачить і світла, і місця для коріння.
Беру тільки огірки, що самозапиляються. Вони ростуть компактно та зав’язують плоди без бджіл. Лунки роблю на два багнети лопати, на дно сиплю жменю золи — і від хвороб захист, і підживлення. Найважливіше — правильно спрямувати пагони. Відразу після посадки підв’язую стебло до шпагату м’якою мотузкою. Поки росте, акуратно обкручую довкола опори. Усі бічні пагони до коліна вирізаю — так огірок швидше тягнеться нагору.
Бічні гілочки, що ростуть вище, прищипую над третім листом. Там якраз і з’являються огірочки. Коли пагін дотягнеться до верху, прищипую маківку. У цей час у рослини вже потужне коріння і багато гілок із плодами. Тепер поговоримо про поливання та підживлення — від них залежить весь урожай.
Як поливати та підживлювати
На вертикальній грядці огірки доглядати простіше простого. Головне – вчасно поливати та годувати. Включаю полив двічі на день: рано-вранці, з семи до восьми, і ввечері після шостої. Кожній рослині даю по півтора-два літри води, дивлячись яка погода.
Перший раз підживлюю через два тижні після посадки – розводжу коров’як із водою один до десяти. Потім годую кожні 12 днів, чергуючи гноївку з мінералкою. Як огірки зацвітуть, розводжу дві столові ложки калійного добрива на відро води. Якщо листя почне світлішати між прожилками, додаю у воду дрібку заліза.
Огляд рослин проводжу щоранку. На вертикальній конструкції відразу помітні будь-які зміни. При виявленні шкідників застосовую біопрепарати увечері. Гарна вентиляція між рослинами знижує ризик грибкових захворювань. Збирання плодів проводжу через день. З вертикальної конструкції зручно знімати огірки – все перед очима, не потрібно розсувати листя. Із шести рослин за сезон отримую близько 25-30 кілограмів плодів. Час на догляд скоротився вдвічі порівняно із звичайними грядками.
У дні з температурою понад 25 градусів відкриваю спанбонд для провітрювання. У холодну погоду закриваю конструкцію, створюючи тепличний ефект. Такий підхід дозволяє продовжити плодоношення до середини вересня.
