Оце вже третій сезон, як у мене на городі росте буряк «Карілон». І знаєте що? Жодного разу він мене не підвів. Пишу не як рекламу, а як людина, яка сама його вирощує й бачить результат своїми очима.
Чим мені сподобався «Карілон»
Передусім — він ранній. Посадила, трохи доглянула — і вже невдовзі можна тішитися першими коренеплодами. Для мене це великий плюс, бо завжди хочеться раніше мати свій домашній бурячок. І врожайність у нього справді хороша: якщо не забувати про полив і трохи розпушити землю, віддячує щедро.
Смак — те, за що його люблю найбільше
Буряк солодкий, соковитий, без грубих волокон. Ріжеш — і він аж блищить. У борщі дає гарний насичений колір, у салатах смакує чудово. Навіть просто запекти в духовці — вже смакота. М’який, ніжний, не «дерев’яний», як інколи буває з іншими сортами.
Зовнішній вигляд і зручність
Форма в нього циліндрична, рівненький такий, гарний. Колір — насичений бордовий. Виростає десь до 20–25 см у довжину, вага приблизно 200–240 грамів. Мені подобається саме така форма — чистити легше, відходів менше, та й вариться швидше, ніж круглі сорти.
Урожай без зайвої мороки
Що ще радує — він не примхливий. Ніяких «танців з бубном» навколо нього не потрібно. Регулярний полив, трохи уваги до ґрунту — і маєш гарні, рівні коренеплоди. Для мене це важливо, бо город і так забирає багато часу.
Зберігається прекрасно
І ще один великий плюс — лежкість. Я зберігаю його в льоху, пересипаю піском, і до весни він спокійно долежує, не втрачаючи ні смаку, ні соковитості. Взимку відкриваєш — а він ніби щойно з грядки.
Загалом, «Карілон» для мене став улюбленцем. І за смак, і за врожайність, і за зручну форму. Якщо коротко — посадив, доглянув без особливих зусиль і отримав чудовий результат. Для мене це дуже вдалий вибір
