Я вже не раз ділилася своїми улюбленими сортами томатів — тими, що перевірені роками і в теплиці, і на грядці під відкритим небом. Сьогодні хочу розповісти про ще одного «старожила» мого городу. Сорт не новий, але дуже гідний — це томат «Батяня». (Не реклама — це мій особистий досвід вирощування.)
Чим він мене підкупив? Насамперед — раннім урожаєм. Коли інші тільки розганяються, «Батяня» вже радує першими стиглими плодами. Сорт підходить і для відкритого ґрунту, і для теплиці. Кущ високорослий, може виростати до 1,7–2 метрів, тому без підв’язки не обійтися.
Плоди — серцеподібні, з гарним носиком, дуже привабливі на вигляд. Колір — насичений червонувато-малиновий, блискучий. Помідори великі: у середньому від 180 до 350 грамів, а на нижніх китицях часто особливо вагомі. Кущ зав’язує багато плодів, тому врожайність стабільно хороша навіть у не найкращий сезон.
На смак — це окрема любов. М’якоть солодка, цукриста, з приємним балансом кислинки. Помідори щільні, але соковиті, шкірка тонка й при цьому не тріскається. В салатах — чудові. Також підходять для соків, пюре, маринування чи засолювання. І що мені подобається — можуть трохи полежати, не перестигаючи.
Але чесно скажу і про мінуси. Стійкість до хвороб у сорту середня. Бувають роки, коли все добре, а бувають такі, що без профілактики не обійтися. Якщо погода підводить або догляд «кульгає», рослина може хворіти. Тому профілактичні обробки та підживлення я не ігнорую.
Ще один момент — чутливість до агротехніки. Якщо порушити режим поливу чи живлення, або посадити в невдалому місці, можуть з’являтися жовті «плечі» на плодах. Тож за цим сортом потрібно трохи приглядати.
Підсумовуючи, скажу так: «Батяня» — не з тих, що росте сам по собі без уваги, але якщо дати йому належний догляд, віддячить щедрим і смачним урожаєм. Ми цей томат дуже любимо — за ранні плоди, великі нижні грона і за той справжній, домашній смак літа.
