Серпень — це не час зібрати урожай і забути про ягідні кущі до весни. Саме зараз закладаються плодові бруньки, які визначать, наскільки рясно будуть усипані гілки наступного року. Смородина й аґрус після плодоношення виснажені, як спортсмени після марафону, і наше завдання — грамотно їх «догодовувати», щоб вони пішли в зиму з потужним запасом.
Ось схема підживлень, яка змусить кущі віддячити вам лавиною ягід.
Головне правило серпня: жодного азоту!
У серпні й вересні деревина має визрівати, а не гнати молоду зелень. Азот, гній, сечовина, трав’яні настої, спровокує ріст нових пагонів, які не встигнуть здерев’яніти до морозів і вимерзнуть разом із закладеними бруньками. Наш девіз: фосфор, калій і мікроелементи.
Схема підживлення: два етапи
Етап 1. Одразу після збору ягід, кінець липня — початок серпня: фосфорна бомба
Щойно зняли останні ягоди, кущу потрібно відновити кореневу систему. Саме корені зараз активно споживають живлення для закладки генеративних органів.
Що дати: монофосфат калію, це ідеальне поєднання фосфору і калію 50/30, або подвійний суперфосфат.
Рецепт розчину на 10 л води:
- 1 ст. ложка монофосфату калію + 1 ст. ложка сульфату калію для солодкості майбутніх ягід.
Або:
- 2 ст. ложки подвійного суперфосфату, попередньо залити окропом на ніч для розчинення, + 1 ст. ложка сірчанокислого калію.
Норма: відро на дорослий кущ, пів відра на молодий. Вносити тільки у вологу землю!
Етап 2. Кінець серпня — початок вересня: деревна зола і мікроелементи
Це «цеглинки» для майбутнього урожаю. Зола містить калій, кальцій і понад 30 мікроелементів у зручній для ягідників формі. Вона підвищує цукристість і зимостійкість бруньок.
Зольний настій, мій улюблений рецепт: 1 склянку золи залити 1 л окропу, настояти добу. Долити до 10 л теплої води. Поливати під корінь, а осад вилити туди ж.
Магній і бор, секретний інгредієнт: аґрус і смородина дуже добре реагують на сульфат магнію, 1 ст. л. на 10 л води, і борну кислоту, 2 г на 10 л води, розвести в гарячій. Бор відповідає за кількість квіток, магній — за фотосинтез і визрівання кори.
Позакореневе підживлення: обприскайте кущ по листю в похмуру погоду розчином гумату калію з мікроелементами. Це не заміна кореневого живлення, а чудовий стимулятор для швидкої закладки бруньок.
Особливості для чорної смородини
Чорна смородина виносить із ґрунту більше фосфору, ніж червона або аґрус. Якщо листя почало червоніти або вкриватися фіолетовими плямами — це крик про фосфорне голодування. Подвойте дозу суперфосфату на першому етапі. Також чорна смородина любить картопляне лушпиння, прикопане під кущ, — це м’яке джерело калію і крохмалю, що робить ягоди більшими.
Особливості для аґрусу
Аґрус частіше страждає від хлорозу, пожовтіння листя, і потребує заліза та магнію. Після збору ягід обприскайте його хелатом заліза по листю, а під корінь дайте калимагнезію, 20-30 г на кущ, замість простого сірчанокислого калію. Аґрус схильний до грибкових хвороб, тому позакоренева обробка золою заодно виконує роль профілактики борошнистої роси.
Чого робити категорично не можна
- Сипати свіжий гній. Навіть як мульчу. Це азотна бомба уповільненої дії.
- Вносити добрива в суху землю без поливу. Спалите молоді всмоктувальні корінці, заради яких усе й затівається.
- Забувати про вологозаряд. Якщо серпень сухий, перед фосфорно-калійним підживленням або одразу після нього пролийте кущі дуже рясно, 30-50 л води, щоб живлення проникло в глибокі шари до коренів.
Резюме. Уявіть, що ваша смородина й аґрус — це жінки після пологів, тобто плодоношення. Їм потрібні відпочинок, рясне пиття і якісне відновлювальне живлення без порожніх вуглеводів, тобто азоту. Дайте їм калійно-фосфорну вечерю з мікроелементами, і наступного липня вони обсиплють вас такими китицями, що гілки ляжуть на землю.
