Готовий був вирубати всі яблуні під корінь того вересня! Сусіди вже відкрито сміялися з моїх «декоративних» дерев, які плодоносили через рік і давали врожай розміром із вишню.
Пам’ятаю, як стояв біля своїх п’яти дорослих яблунь і рахував жалюгідні 8-10 кілограмів із кожного дерева. Плоди дрібні, кислі, більша частина — падалиця. Сусіди в цей час збирали по 20-25 кілограмів добірних яблук і ще скаржилися на надмірний урожай.
Усе кардинально змінилося після розмови з літнім агрономом на ринку три роки тому. Чоловік помітив мій кошик із дрібними яблуками і запитав, чим я підживлюю дерева восени. Коли розповів про свої методи, він лише похитав головою. Виявилося, що багато років я припускався одних і тих самих грубих помилок під час осіннього підживлення яблунь. Поспішав із внесенням добрив, неправильно вибирав місце поливу і використовував склади, які більше шкодили, ніж допомагали.
Фахівець спокійно розповів мені, що починаючи приблизно із середини вересня коріння яблунь працює інакше. Рослини переходять у режим підготовки до холодів, накопичують запаси поживних елементів і готуються до наступного сезону.
Саме в ці тижні грамотне підживлення приносить найбільшу користь. Однак багато дачників або забувають про вересневі добрива, або вносять їх без дотримання технології. Вирішив спробувати метод агронома на трьох яблунях. Урожай наступного року мене вразив — із кожного дерева зібрав по 22-24 кілограми якісних плодів. Сусіди спочатку не повірили, а потім почали розпитувати про спосіб підживлення.
Тепер мої яблуні стабільно дають хороший урожай щороку, а не через раз, як раніше. Плоди стали більшими, солодшими і краще зберігаються взимку.
3 головні помилки вересневих підживлень
Тепер, коли зрозуміло, звідки бралися мої невдачі з яблунями, розповім про основні помилки в осінніх підживленнях. Цих помилок я сам припускався багато років, поки агроном не відкрив мені очі.
Перша помилка — поспішати з підживленням одразу після збору плодів
Більшість дачників поспішають внести добрива наприкінці серпня, не розуміючи, що коріння ще не готове засвоювати живлення повною мірою. Правильний строк для осіннього підживлення яблунь — через 2-3 тижні після збору врожаю.
Саме у вересні дерева активно використовують фосфор і калій. Раніше я підживлював одразу після збору і дивувався відсутності результату.
Друга помилка — неправильне місце внесення добрив
Багато хто ллє розчини прямо біля стовбура, забуваючи про те, що активні всмоктувальні корені розташовані переважно ближче до проєкції крони. Я сам так робив у перші роки і втрачав значну частину користі від добрив.
Третя помилка — використання азотних добрив восени
Азот стимулює ріст молодих пагонів, які можуть не встигнути визріти до морозів і пошкодитися взимку. У 2020 році половина свіжих гілок у мене підмерзла саме після пізнього азотного підживлення на початку вересня.
Після розбору цих помилок перейдемо до найважливішого — складу розчину.
Склад розчину для осіннього підживлення
Розібралися з помилками, тепер розповім про склад, який змінив мій сад. Той агроном поділився рецептом, яким користувався багато років.
Беру звичайне відро на 10 літрів води, додаю:
- 40 г суперфосфату;
- 30 г сульфату калію;
- 0,5 г борної кислоти, приблизно на кінчику ножа;
- 0,1 г бурштинової кислоти, буквально кілька кристалів.
Ці добавки використовуються як доповнення до основного фосфорно-калійного підживлення.
Готую розчин поетапно. Спочатку суперфосфат заливаю гарячою водою в банці, перемішую і залишаю на ніч. Вранці виливаю у відро і додаю решту компонентів.
Кожному дереву даю підживлення у два етапи з проміжком приблизно 10 днів. Перше — базова суміш фосфору і калію. Друге готую через півтора тижня з додатковими компонентами (тобто два відра підживлень за осінь)
Суперфосфат розчиняю заздалегідь, решту компонентів додаю перед застосуванням.
Технологія внесення: 5 важливих нюансів
Тепер найголовніше — як правильно застосовувати підживлення. За три роки використання цього способу я виробив для себе чіткий алгоритм.
1. Час внесення. Підживлюю яблуні ввечері, коли немає спеки і прямого сонця. Так волога повільніше випаровується, а ґрунт довше залишається зволоженим.
2. Підготовка ґрунту. За два дні до процедури добре поливаю землю під деревами звичайною водою. Беру 4-5 відер на доросле дерево, щоб ґрунт добре промок.
3. Правильне місце внесення. Відступаю від стовбура і вношу розчин ближче до проєкції крони. Саме там розташована значна частина активних коренів, які поглинають воду та поживні речовини. Біля самого стовбура переважають товстіші корені, тому лити весь розчин тільки туди не варто.
4. Настій цибулевого лушпиння. У друге підживлення я додатково використовую настій цибулевого лушпиння. Беру склянку лушпиння, заливаю трьома літрами окропу, настоюю два дні і проціджую. Після внесення підживлення прикриваю землю навколо дерева торфом або перегноєм. Шар роблю невеликий — приблизно 3-4 см.
Перші результати такого догляду можна оцінити вже наступної весни за станом бруньок, цвітінням і загальним розвитком дерева.
Результати за три роки: що змінилося у моєму саду
Перші зміни я помітив наступної весни. Бруньки стали більшими, дерево довше цвіло, зав’язей утворилося більше, ніж зазвичай. Яблука виросли більшими — раніше вони переважно важили по 100-110 г, а стали близько 130-140 г.
Головне досягнення — яблуні почали плодоносити стабільніше. Раніше один сезон урожай був хороший, а наступний майже порожній. Тепер щороку збираю врожай. У перший рік отримав близько 18 кг із дерева, у другий — 22 кг, у третій — 24 кг.
Найбільше мене порадувало те, що яблука стали краще зберігатися.
Сусіди зацікавилися результатами. Один сусід спробував цей спосіб на двох яблунях і сказав, що врожай помітно збільшився. Щоправда, він не став використовувати цибулеве лушпиння, а обмежився основним підживленням.
Ще один сусід застосував схожий склад, але полив дерева одразу після збору яблук у серпні. Ефект виявився слабшим.
Планую й надалі використовувати цей спосіб. Навесні додатково проводжу азотне підживлення відповідно до потреб дерев.
Вересень — важливий час для осіннього підживлення яблунь
Осіннє підживлення краще проводити після завершення збору врожаю, орієнтуючись на стан дерева, погодні умови та строки достигання конкретного сорту. У цей період основний акцент роблять на фосфорі й калії, які допомагають дереву підготуватися до зими та наступного сезону.
