Найближчими днями буду пересаджувати перці в теплицю. Думаю, багато хто з вас теж планує зробити це найближчим часом. А хтось, напевно, вже це зробив.
Нагадаю, що потрібно зробити з розсадою до висадки на грядки — як підготувати її до цього процесу.
1. Найголовніше — не забуваємо про загартовування
За ідеєю, до цього моменту ваша розсада вже має «гуляти» на свіжому повітрі. Хоча б потроху вже пора виставляти її на вулицю під сонячні промені. Тому що, напевно, найближчими двома тижнями висадку перців на грядки ви теж плануєте.
Пам’ятайте, що мета загартовування — привчити рослини не тільки до перепадів температури, а й до сонячних променів. Тому з перших днів, звичайно, не виставляємо розсаду на сонячні місця. Але й у тінь постійно не ховаємо — нехай звикає до спеки й сонця.
2. За кілька днів до висадки перців на грядки я зменшую поливи
Так, до моменту переїзду розсада може виглядати сумною й млявою, звісить «лапки». Але нічого страшного — відновиться.
Навіщо скорочувати поливи й тримати рослини в спразі? Щоб у процесі транспортування не постраждали пагони. Вони, будучи напоєними вологою, дуже крихкі й ламкі. Їх легко зламати, поки носиш і перевозиш. Тому я зазвичай за кілька днів до висадки не поливаю. Потім перевозжу. Щойно привезла — полила. Перчики швидко приходять до тями. І висаджую їх.
3. За пару днів до висадки обприскую перці Епіном
Для чого? Для зміцнення імунітету, щоб вони краще перенесли стрес, пов’язаний із переїздом, і швидше адаптувалися та прижилися на новому місці.
Отже, сама розсада готова. Тепер готуємо грядку — розмічаємо й «заправляємо» лунки. Що я кладу обов’язково.

1. Почати хотіла б з однієї важливої особливості перцю
Саме вона й диктує, що нам потрібно покласти в лунки. У перців украй чутлива коренева система. На мій погляд, ні томати, ні огірки, ні баклажани — ніхто так не «печеться» про свої корінці, як перці. Будь-який «непорядок» у прикореневій зоні — перці одразу повідомляють про це й починають хворіти.
Насамперед корені чутливі до щільності ґрунту. І у важкому ґрунті вони відмовляються нормально розростатися вшир. Тому я обов’язково намагаюся щороку вносити пісок під посадку перців. І в лунки його теж обов’язково підсипаю. І навколо рослин після висадки теж. З поливами цей пісок іде глибше — до коренів. І їм значно комфортніше. А якщо кореням комфортно, вони працюють на повну силу — засвоюють вологу й живлення без збоїв. Результат — чудовий урожай, великі й соковиті перчики.
2. Другий інгредієнт, який я обов’язково кладу, — це компост
У мене його зазвичай достатньо, з зими збираю, тому вистачає всім. Що дає компост, думаю, докладно пояснювати не потрібно. Коротко: і пухкість субстрату, і додаткове живлення.
І ще ось із чим компост допомагає. Згадуємо про ніжність корінців перцю — до переохолодження вони дуже чутливі. А компост у процесі перегнивання виділяє тепло. Так, під висадку розсади потрібно вносити не свіжі органічні залишки, а перепрілі, інтенсивність розкладання яких уже далеко не така висока. А отже, і тепла виділяється не так багато. Але мінімальний ефект усе ж буде: компост буде злегка «підігрівати» ґрунт у прикореневій зоні, розсаду після висадки чекатиме менше стресу, а значить, вона швидше адаптується на новому місці, не буде гальмувати в розвитку, перці можуть раніше почати цвісти й плодоносити. Звідси й більш рясний урожай та довший період плодоношення.

3. Далі за класикою вношу золу
Вона теж виконує одразу кілька функцій. І кислотність ґрунту знижує, і поживними елементами ґрунт насичує, що важливо — мікроелементами, яких може бракувати, якщо давати рослинам тільки стандартний NPK-комплекс.
Що ще важливо — зола багата на кальцій. А він потрібен для профілактики вершинної гнилі. Так, перці, як і томати, можуть страждати від цього фізіологічного розладу. Тому золу додаю обов’язково.
4. Ну і четвертий інгредієнт, який я додаю в лунки під перець, — це вермикуліт
Теж багатофункціональний і теж дуже корисний для примхливих коренів.
По-перше, він контролюватиме вологість ґрунту. Особливо важливо у випадку, якщо у вас немає можливості поливати перці стабільно й регулярно, наприклад, приїжджаєте тільки на вихідні. Внесете вермикуліт — рослини менше відчують стрибки вологості, тому що вермикуліт забиратиме на себе надлишок води й віддаватиме її в міру просихання ґрунту. А стабільна вологість дуже важлива для мінімізації ризику опадання зав’язей, рівномірного й дружного росту плодів.
По-друге, вермикуліт додатково розпушуватиме ґрунт, покращуючи доступ повітря до коренів.
По-третє, він з добривами «вчинить» так само, як і з водою — буде дозовано видавати їх рослинам. Тому якщо щось наплутаєте з концентрацією складів або перегодуєте — менше ризику нашкодити перцям.
