Кілька років тому моя слива цвіла так, що гілки гнулися під шапкою квітів, а врожай давала лише раз на два роки.
Восени під дерево йшло звичайне відро перегною, а мінеральні калійно-фосфорні добрива залишалися осторонь. У зиму дерево входило виснаженим, а навесні віддавало останні сили цвітінню, скидаючи зав’язь. На Антонівці повторювалася та сама біда: рясне, але порожнє цвітіння змінювалося осипанням зав’язі та дрібними плодами.
Різна концентрація діючої речовини в упаковках вимагає окремого розрахунку норми внесення.
Фосфор необхідний корінню для закладання плодових бруньок наступного сезону, а калій безпосередньо впливає на морозостійкість тканин яблуні, груші та сливи.
Час для роботи ще є: добрива вносять із кінця серпня до перших чисел жовтня, завершуючи підживлення приблизно за місяць до стійких морозів. Час уже спливає, тому відкладати процедуру не варто.
Перед роботою важливо подивитися на упаковку добрива: простий і подвійний суперфосфат потребують зовсім різного дозування.
Простий і подвійний суперфосфат: як не помилитися з дозуванням
У простому суперфосфаті частка оксиду фосфору становить приблизно від 14 до 20%, при цьому в ньому багато баластного гіпсу.
У подвійному суперфосфаті діючої речовини значно більше — майже до 50%, а сірого порошкоподібного осаду немає. Через таку різницю гранул із другої упаковки беру приблизно у два з половиною рази менше. У магазині дивлюся безпосередньо на рядок із вмістом оксиду фосфору й одразу прикидаю, скільки добрива доведеться відміряти в саду.
Під дорослу розлогу яблуню зазвичай вношу близько 60 г звичайного суперфосфату, а концентрованого подвійного — приблизно 25 г.
Переплутати упаковки неприємно: або внесеш у землю зайве добриво без особливої користі, або дерево так і залишиться зимувати без достатнього живлення, якщо дати надто мало слабшого препарату.
Концентрованого подвійного суперфосфату потрібно приблизно у два-два з половиною рази менше, ніж звичайного.
Скільки вносити: розрахунок на дерево за віком
Рахувати добрива за площею пристовбурного кола незручно: крони в усіх різні, і у формулах легко заплутатися. Надійніше орієнтуватися на вік конкретного дерева.
П’ятирічному дереву та молодим саджанцям багато не потрібно: їм на весь сезон вистачає приблизно двох сірникових коробок простого суперфосфату і трохи меншої кількості сульфату калію.
Старшим деревам, які вже активно плодоносять і мають вік до двадцяти років, порцію фосфору трохи збільшую — приблизно до 40 г, а калію даю звичні 30 г.
Старим великим яблуням із широкими гілками даю повну жменю обох добрив — приблизно по 60 г кожного.
Якщо є саме подвійний суперфосфат, ці порції фосфору одразу зменшую більш ніж удвічі: молодим деревам даю чайну ложку з гіркою, деревам середнього віку — близько 20 г, а дуже старим і великим — приблизно 30 г.
Добрива закладають строго по проєкції крони, де зосереджена основна маса активних всмоктувальних коренів.
Кількість калійного добрива при цьому не змінюю, вона не залежить від виду суперфосфату. Сливі зазвичай дістається трохи менша жменя, ніж яблуні, а грушу підживлюю приблизно так само, як яблуню.
Вибір калію та категорична заборона на азот
Калійне добриво беру тільки в сірчанокислій формі — сульфат калію.
Калійні добрива з хлором в осінній сад не використовую: дерева їх не люблять, а слива після цього може раніше скидати листя, краї якого підсихають.
Пічна зола для повноцінної заміни слабкувата, калію в ній небагато, та й його кількість залежить від того, яке саме дерево спалювали. Підсипати її можна, але класти в одну ямку із суперфосфатом я не стану: через лужну реакцію частина фосфору може перейти в малодоступну форму й не дістатися корінню.
Про селітру, карбамід та інші азотні підживлення до самої весни забуваю.
Рясний полив допомагає малорухомим солям фосфору швидше розчинитися й дістатися до кореневої системи.
Від азотних добрив гілки можуть рушити в ріст прямо перед заморозками, кора залишиться недостатньо визрілою й може постраждати від перших морозів. До холодів деревам потрібні спокій, добре визріла деревина та запас поживних речовин.
Як закласти гранули в ґрунт
Фосфор практично не пересувається в ґрунтових шарах, тому просто розсипати гранули по поверхні дерну малоефективно.
Роботу проводять по лінії проєкції крони, відступивши від штамба до периферії, де розташовані активні кінчики коренів.
По цій лінії проходжу лопатою приблизно на половину багнета, роблю неглибокі ямки, закладаю сухе добриво, присипаю землею й добре проливаю водою зі шланга, щоб зволожити ґрунт на достатню глибину.
Зверху пристовбурне коло можна прикрити старим перепрілим перегноєм для захисту від морозу, але свіжий гній туди не кладу.
Якщо з погодою затягнули, підживити сад можна й у жовтні, поки земля не промерзла і в неї легко входить лопата. Навесні дерево прокинеться вже з підготовленим живленням у зоні коріння.
