У серпні малина вже віддала ягоди. Кущі стоять зелені, гілки тягнуться вгору, молода поросль лізе в усі боки. І в цей момент я розумію: якщо зараз не взяти секатор, урожай наступного року буде скромним. Тому я щороку в серпні проводжу обрізку малини. Процедура проста, але дуже важлива.
Що я видаляю насамперед
Малина розростається швидко. Якщо не прибирати зайву поросль, через кілька років вона займе всю ділянку. Кущів буде багато, а ягід — мало. Тому дрібну поросль я вирізаю. Залишаю тільки 2-4 найсильніші молоді пагони на 1 кв. м. Усе інше прибираю без жалю.
Обов’язково видаляю старі гілки, які вже плодоносили. Їх зрізаю біля самої землі, майже на рівні ґрунту. Якщо залишати пеньки, у них можуть поселитися хвороби. Якщо зріз великий, присипаю його золою — так спокійніше.
Головна хитрість обрізки
Саме це дає реальний результат. Однорічні пагони малини за літо виростають до 150-200 сантиметрів. Усе залежить від сорту. Але визрівання йде знизу вгору, і верхівки часто не встигають добре визріти. Найсильніші бруньки розташовані в середній частині пагона, саме з них наступного року виростуть бічні гілочки з ягодами.
Тому в середині серпня я обрізаю верхівки в однорічних пагонів. Це невеликий зріз на 10-15 сантиметрів. Після цього пагони перестають рости вгору і починають випускати бічні відгалуження. Саме на них і буде урожай наступного року. Ягоди виростають більшими, їх стає більше, і смак кращий.
Ще я помітила, що після обрізання верхівок пагони швидше дерев’яніють і краще готуються до зими. Вони не йдуть у зиму зеленими і не вимерзають. Якщо не встигла обрізати восени, роблю це навесні. Але все ж краще проводити обрізку в серпні, тоді малина встигає добре підготуватися до холодів.
