Хризантеми у вересні в мене у дворі цвітуть на повну, але саме на початку осені кущ ризикує найбільше за весь сезон.
Рік тому сусідка по дачі викопала всі свої хризантеми до єдиної, хоча половина з них — зимостійкі корейські сорти, які без проблем зимують у відкритому ґрунті. Вона не знала різниці і витратила вихідні даремно, а заодно ледь не згноїла коріння у сирому підвалі без вентиляції.
Я й сам колись плутав теплолюбні великоквіткові гібриди з невибагливою «кореянкою», і один кущ у мене просто випрів під важким глухим укриттям.
Помилка дорого коштує саме у вересні, коли до морозів ще залишається запас часу, щоб правильно розподілити сили: одні кущі потрібно позначити для викопування, інші — встигнути підживити і підготувати до зимівлі на місці.
Зимостійкі і теплолюбні хризантеми: як відрізнити на око
Розібратися у видовому різноманітті не так складно, якщо знати характерні ознаки.
Зимостійкі корейські сорти, у народі їх часто називають «дубками» за форму листя, цвітуть відносно дрібними суцвіттями діаметром від 3 до 6 сантиметрів. Кущ у них гіллястий, щільний, зі специфічним терпким полиновим ароматом. Ця група спокійно витримує морози до -25 °C під сухою мульчею і лапником.
Великоквіткові індійські гібриди, які продають на зріз із розкішними шапками розміром із долоню, походять із теплих субтропіків. Їхня коренева система не витримує промерзання ґрунту середньої смуги, і у відкритому ґрунті вони приречені на загибель.
Окрема історія — хризантема мультифлора. Це ті самі ідеальні кулясті кущики, всипані сотнями бутонів, якими восени заповнені всі садові ярмарки.
За формою суцвіть мультифлора оманливо нагадує корейські сорти. Однак її коренева система мичкувата, поверхнева і панічно боїться сирості. Під час відлиг вона випріває за лічені дні. Без серйозного сухого укриття або зимівлі у підвалі зберегти мультифлору в ґрунті північніше Чорнозем’я — лотерея з поганими шансами. Якщо кущ куплений без сортової бірки, я завжди прирівнюю його до теплолюбних і готую до зимівлі у приміщенні.
Чому висота обрізування вирішує все
Обрізування хризантем потрібне і кущам, що зимують у ґрунті, і екземплярам, які відправляються на зимове зберігання.
Стебла вкорочую до висоти 10-15 сантиметрів від поверхні землі. Зрізати пагони врівень із землею не можна: довгий пеньок захищає кореневу шийку від прямого потрапляння талої вологи, затримує перший сніг і слугує захисним бар’єром.
При цьому молоді пагони навесні підуть не із залишеного пенька, старі стебла все одно відімруть, а прямо з підземних бруньок кореневища.
До обрізування приступаю тільки після того, як кущ потрапить під перші відчутні нічні заморозки і бутони зів’януть. Поки надземна частина ціла, у рослині продовжується природний відтік поживних речовин до коріння. Передчасне зрізування живого куща у вересні позбавляє його запасу вуглеводів.
Усе зрізане бадилля одразу виношу з ділянки: на зів’ялих пелюстках і листі накопичуються спори сірої гнилі і септоріозу, яким не можна дозволяти зимувати поруч із прикореневою зоною.
Осіннє живлення: виключаємо азот до грама
У вересні рослині категорично протипоказаний азот: будь-які стимулятори вегетації викличуть ріст прикореневих пагонів, які гарантовано замерзнуть під час першого похолодання.
У першій половині вересня кущам потрібні тільки фосфор і калій. Вони ущільнюють клітинний сік і прискорюють визрівання ростових бруньок відновлення.
- На 10 літрів води беру 15 грамів сульфату калію і 20 грамів суперфосфату.
- Оскільки гранульований суперфосфат погано розчиняється у холодній воді, я попередньо заливаю його літром гарячої води, настоюю кілька годин, а потім доводжу об’єм до відра.
Такий полив під корінь по вологому ґрунту в перших числах вересня дає рослині запас міцності перед тривалим цвітінням і зимівлею.
Укриття на грядці і зимівля у підвалі
Строки укриття і викопування розділяю за погодою. Підживлення завершую на початку вересня, а до фінальних захисних робіт приступаю пізніше — зазвичай у жовтні, коли нічний мінус стане регулярним.
Корейські сорти вкриваю прямо на клумбі. Поверх обрізаного куща насипаю горбик сухої землі або нейтрального торфу, потім укладаю шар сухого дубового або березового листя завтовшки 15 сантиметрів і притискаю ялиновим лапником.
Глухий поліетилен не використовую ніколи. Під плівкою у періоди осінніх відлиг виникає парниковий ефект, від якого коріння випріває набагато швидше, ніж від самого сильного морозу. Зверху лапника можна покласти білий спанбонд щільністю 60 г/м², зафіксувавши краї цеглою.
Теплолюбні великоквіткові сорти і мультифлору до промерзання ґрунту акуратно викопую з грудкою землі і пересаджую у широкі технологічні горщики.
Зберігаю їх у сухому погребі при температурі від 0 до +3 °C і помірній вологості. Ґрунт у горщику лише злегка зволожую раз на місяць, щоб коріння не пересохло на пил. Спроби зимувати хризантеми на теплому балконі міської квартири майже завжди закінчуються виснаженням: кущ прокидається вже у грудні і випускає слабкі пагони.
