Якщо на початку літа пір’я цибулі раптом почало жовтіти, це не варто залишати без уваги. До збирання врожаю ще далеко, і якщо вчасно не розібратися з причиною, можна втратити частину врожаю або отримати дрібні, слабкі цибулини.
Причин пожовтіння може бути кілька: нестача вологи, брак живлення, шкідники, хвороби або навіть невдала погода. Тому спочатку важливо уважно подивитися на грядку й зрозуміти, що саме не так.
Чому жовтіє цибуля
Найчастіше молоде пір’я цибулі жовтіє через нестачу вологи. Цибуля любить регулярний полив, особливо в травні та на початку літа, коли активно нарощує зелень і формує цибулину. Якщо земля довго суха, кінчики пера починають світлішати, підсихати й жовтіти.
Ще одна часта причина — нестача азоту. У такому випадку рослини ростуть повільніше, пір’я стає блідим, а потім поступово жовтіє. Цибуля виглядає слабкою, ніби їй бракує сил для нормального росту.
Але не завжди справа тільки в поливі чи підживленні. Дуже часто цибулі шкодять шкідники. Один із найвідоміших — цибулева муха. При її пошкодженні спочатку жовтіють кінчики пера, а потім страждає й нижня частина рослини.
Також на цибулі можуть з’являтися стеблова нематода, трипси, цибулева міль, прихованохоботник. Наприклад, нематоду іноді можна побачити всередині пера: якщо зірвати пір’їнку й розкрити її, там можна виявити шкідника.
Жовтіти цибуля може і через хвороби. Серед найпоширеніших — іржа, гниль денця, бактеріальна гниль, альтернаріоз, коренева та шийкова гниль. Часто хвороби активніше розвиваються після затяжних дощів, різких перепадів температури або при загущених посадках.
Погода теж має значення. Тривала спека, посуха або, навпаки, часті дощі можуть ослабити рослини. Цибуля переживає стрес, і це відразу видно по пір’ю.
Що робити, якщо цибуля почала жовтіти
Насамперед налагодьте полив. У травні та на початку літа цибулю потрібно поливати регулярно й досить рясно — приблизно 2 рази на тиждень, якщо немає дощів. Потім поливи поступово скорочують.
Витрата води — приблизно 6-8 літрів на 1 квадратний метр. Вода має бути не холодною і не жорсткою. Поливати краще зранку, тільки під корінь, щоб вода не потрапляла на листя. Після поливу, коли земля трохи підсохне, грядку бажано обережно розпушити.
Якщо цибулі не вистачає живлення, допоможе азотне або органо-мінеральне підживлення.
Можна використати такий розчин: на відро води додати 1 столову ложку карбаміду й склянку настою коров’яку або пташиного посліду. Поливати тільки під корінь, не потрапляючи на перо.
Ще один варіант — аміачна селітра. На 10 літрів води беруть 50-70 г аміачної селітри, 20 г суперфосфату і 20 г калійної солі. Перший раз таке підживлення можна зробити, коли перо виросте трохи більше ніж на 3 см. Через тиждень підживлення повторюють.
Також добре працює настій пташиного або кролячого посліду. 1 літр посліду розводять у 5 літрах води й настоюють 2-3 дні. Потім 1 літр цього настою додають на 10 літрів води й поливають цибулю під корінь.
Як боротися зі шкідниками
Якщо є підозра на цибулеву муху, грядку можна посипати сумішшю тютюнового пилу та деревної золи у пропорції 1:1.
Також використовують настій із тютюну, червоного перцю та господарського мила. Для цього в 2-3 літри гарячої води додають 200 г тютюнового пилу й залишають настоюватися на 3 дні. Потім розводять у відрі води, додають 1 столову ложку червоного перцю та трохи рідкого мила.
Від різних шкідників можна посипати цибулю і землю навколо такою сумішшю: 200 г деревної золи, 1 чайна ложка меленого перцю і 1 чайна ложка тютюнового пилу. Після цього ґрунт бажано трохи розпушити.
Є ще один народний спосіб: на 10 літрів води беруть 200 г солі й кілька крапель нашатирного спирту. Поливають під корінь, зазвичай 2–3 рази за сезон. Але з сіллю треба бути обережними, щоб не нашкодити ґрунту.
Для відлякування багатьох шкідників можна зробити часниковий настій. 200 г зубчиків часнику подрібнюють, заливають 1 літром води й настоюють 5 діб. Потім проціджують. Для поливу беруть 1 склянку настою на 10 літрів води. Такий розчин добре відлякує багатьох шкідників, хоча проти цибулевої мухи він не завжди працює.
Якщо шкідників дуже багато і народні засоби вже не допомагають, доведеться застосовувати спеціальні препарати. Це можуть бути «Конфідор», «Фітоверм», «Лепідоцид» або інші засоби. Використовувати їх потрібно строго за інструкцією.
Якщо причина в стебловій нематоді, боротися з нею складніше, бо вона живе в ґрунті й може шкодити довго. На початку літа можна підживити цибулю розчином сульфату амонію: 2 столові ложки на відро води. На 1 квадратний метр використовують приблизно 4–5 літрів розчину.
Якщо причина в хворобах
Цибуля може жовтіти і через грибкові або бактеріальні хвороби. Наприклад, при пероноспорозі ознаки часто з’являються вже через кілька тижнів після посадки або посіву. У таких випадках іноді використовують карбамід або кисломолочні продукти, розведені холодною водою приблизно в 10 разів.
Для профілактики пожовтіння деякі городники застосовують содовий розчин: 1 столова ложка соди на 10 літрів води. Поливають зрідка, не зловживаючи.
Також можна використовувати біопрепарати: «Фітоспорин», «Триходермін». Їх застосовують відповідно до інструкції. Вони допомагають стримувати розвиток грибкових інфекцій і підтримують рослини.
Що робити після стресової погоди
Якщо цибуля пожовтіла після спеки, посухи або затяжних дощів, рослинам потрібно допомогти відновитися. Добре працює деревна зола. Її можна розсипати в міжряддях — приблизно 0,5 літрової банки на 1 квадратний метр. Або зробити зольний розчин і полити грядку. Зола не тільки підживлює рослини, а й допомагає їм легше пережити стрес.
Профілактика пожовтіння цибулі
Щоб цибуля не жовтіла завчасно, важливо ще до посадки правильно підготувати сіянку. Також має значення місце посадки: грядка повинна бути сонячною, без застою води.
Не варто садити цибулю на одному й тому самому місці щороку. Сівозміна дуже важлива, бо в ґрунті накопичуються шкідники та збудники хвороб.
Також не загущуйте посадки, вчасно прополюйте бур’яни, розпушуйте землю після поливів і стежте за вологістю ґрунту.
Якщо вчасно помітити проблему й правильно визначити причину, цибулю ще можна швидко привести до ладу. Головне — не чекати, поки пожовтіє вся грядка.
