Півонії давно відцвіли. Їхні пишні шапки, які ще зовсім недавно погойдувалися на вітрі, тепер лише спогад. Листя почало жовтіти, стебла хиляться до землі, і здається, що рослина готується до тривалого сну.
Але це лише зовнішнє враження. Під землею, у кореневищі, триває напружена робота. Півонія закладає бруньки відновлення — ті самі, з яких наступного року з’являться нові пагони та бутони. І якщо в цей момент залишити її без підтримки, влітку можна побачити лише поодинокі квіти на слабких стеблах.
Осіннє підживлення півоній — це не просто «полити чимось». Це певний набір елементів, від якого залежить, яким буде цвітіння наступного року.
І перше, що потрібно запам’ятати: азот восени під півонії не вносять. Сечовина, аміачна селітра, свіжий гній, курячий послід, трав’яні настої — усе це залишаємо до весни.
Азот стимулює рослину нарощувати зелену масу, яка не встигне визріти до морозів і може загинути. Півонія витратить сили даремно й піде в зиму ослабленою.
Що потрібно півоніям восени
Насамперед калій і фосфор. Саме ці два елементи відповідають за визрівання тканин, морозостійкість і закладання квіткових бруньок.
Калій допомагає кореневищу зміцніти та сприяє накопиченню цукрів у тканинах — природного захисту рослини від низьких температур. Фосфор зміцнює кореневу систему та бере участь у формуванні майбутніх бутонів.
Сульфат калію та калімагнезія
Хорошим джерелом калію для півоній є сульфат калію. Він не містить хлору. На один кущ використовують одну-дві столові ложки добрива, розчинені в 10 літрах води.
Ще один варіант — калімагнезія, яка містить калій і магній. Магній бере участь у фотосинтезі, а за його нестачі листя може жовтіти й передчасно відмирати. Норма — приблизно півтори столові ложки на 10 літрів води.
Суперфосфат для півоній
Фосфор можна внести у вигляді суперфосфату. На один кущ беруть дві-три столові ложки.
Суперфосфат погано розчиняється в холодній воді, тому його зручніше загортати безпосередньо в ґрунт — у неглибоку канавку по периметру куща.
Можна також приготувати витяжку: залити добриво гарячою водою, залишити настоюватися на добу, а потім довести об’єм водою до 10 літрів.
Деревна зола
Деревна зола — окрема історія. Вона містить калій, кальцій, фосфор та цілий комплекс мікроелементів. Крім того, зола допомагає зменшувати кислотність ґрунту. Норма — один-два стакани на кущ. Золу розсипають навколо рослини, неглибоко загортають у ґрунт і поливають.
Можна приготувати й зольний настій: один стакан золи залити відром гарячої води, залишити на добу, а потім вилити під кущ.
Органічне підживлення
Органіка півоніям також потрібна. Можна використовувати перегній або добре визрілий компост — приблизно відро на кущ. Він живить ґрунт, покращує його структуру, допомагає захистити кореневу систему від холоду та поступово віддає поживні речовини.
Перегній або компост розкладають навколо куща, відступаючи від стебел приблизно 10-15 см, щоб не створювати надмірної вологості біля основи рослини.
Коли підживлювати півонії
Перше підживлення проводять після завершення цвітіння — наприкінці липня або на початку серпня. Друге — приблизно в середині вересня. Після цього підживлення припиняють. У жовтні півонія поступово переходить у стан спокою.
Якщо осінь суха, перед внесенням добрив кущ бажано полити. У сухому ґрунті поживні речовини засвоюються значно гірше.
Після підживлення пристовбурне коло можна замульчувати перегноєм або торфом. Мульча допоможе зберегти вологу, захистить коріння від різких перепадів температури та поступово стане додатковим живленням.
Півонія — рослина терпляча. Вона може багато років рости на одному місці, не потребуючи надмірної уваги. Але якщо восени приділити їй трохи часу, забезпечити калієм і фосфором, додати золу та перегній, наступного сезону вона віддячить пишним і ароматним цвітінням.
