Щоб морква виросла рівною, солодкою і крупною, їй потрібне правильне живлення протягом усього періоду росту. У липні та серпні особливу увагу варто приділити підживленням, які допомагають коренеплодам накопичувати цукри й поживні речовини. Саме від цього залежить смак моркви, її щільність і те, як добре вона зберігатиметься взимку.
Наприкінці липня я використовую підживлення з високим вмістом калію та фосфору. Фосфор у цей період особливо важливий для активного розвитку коренеплодів, тому добре підходить монофосфат калію. Він легко засвоюється рослинами й одночасно дає моркві і фосфор, і калій.
Для приготування розчину розводжу 1 ст. л. монофосфату калію в 10 л води. Цим об’ємом поливаю приблизно 3 квадратні метри посадок. Підживлення краще вносити по вологому ґрунту, щоб корені не отримали стресу і краще засвоїли живлення.
У першій половині серпня проводжу останнє підживлення моркви. Для цього використовую деревну золу і борну кислоту.
Зола містить багато макро- і мікроелементів, які в цей період уже можуть бути малодоступними в ґрунті. Вона допомагає зміцнити коренеплоди, покращує їхню щільність і робить урожай більш придатним для тривалого зберігання. Для розчину беру 2-3 склянки деревної золи й розводжу в 10 л води.
Борна кислота — ще один важливий елемент для моркви. Бор допомагає покращити смакові якості коренеплодів, сприяє накопиченню цукру, каротину і вітаміну C.
Для приготування борного розчину 1 ч. л. порошку спочатку розводжу в невеликій кількості теплої води, а потім додаю цей розчин у відро із зольним настоєм. Отримане підживлення вношу під корінь у міжряддя.
Після таких підживлень морква краще наливається, виростає рівнішою, солодшою і має гарний товарний вигляд. А головне — щільні здорові коренеплоди добре зберігаються в погребі майже до наступного літнього сезону.
