Багато городників узимку розсипають деревну золу просто по снігу. Але чи справді це корисно? Давайте розберемося спокійно й по-домашньому — коли так робити можна, а коли краще притримати золу до сезону. Пише портал zhyttia.com.ua.
Усе починається з мети.
Якщо зола потрібна проти ожеледиці на доріжках — це дуже вдале рішення. Темні частинки добре притягують сонячне тепло, лід під ними тане швидше, а сама зола робить поверхню шорсткою й менш слизькою. У цьому випадку сипати золу на сніг можна й навіть варто.
А от якщо ви хочете підживити дерева, кущі чи майбутні грядки, зимове внесення по снігу — не найкраща ідея. Уся цінність золи як добрива — це калій, фосфор та корисні мікроелементи.
Коли сніг починає активно танути, ці речовини легко вимиваються талою водою і просто зникають із ділянки, так і не діставшись коріння рослин. Фактично добриво витрачається даремно.
До того ж тала вода часто зносить легку золу в низини, і замість рівномірної користі виходить перекіс: десь густо, а десь порожньо. Користі з цього небагато.
Тому для повноцінного живлення рослин золу краще вносити у теплу пору року:
навесні — під час підготовки грядок або прямо в посадкові лунки;
влітку — як суху підживку або у вигляді зольного настою;
восени — під перекопування, щоб зменшити кислотність ґрунту на наступний сезон.
Отже, на сніг золу сиплемо тільки для боротьби з ожеледицею.
А для городу й саду — терпляче чекаємо весни й використовуємо її правильно, щоб усі корисні речовини дісталися нашим зеленим улюбленцям.
